- курець
- -рця́, ч. і ж.Той, хто курить (див. курити I 1)), має звичку курити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
курець
Смотреть что такое "курець" в других словарях:
курець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
куряч — курець … Лемківський Словничок
курій — I я/, ч., розм. Те саме, що курець. II я/, ч. Курка гермафродит … Український тлумачний словник
мундштук — ука/, ч. 1) Трубочка, за допомогою якої курять цигарки. || Частина люльки, яку курець бере в рот. || Частина цигаркової гільзи з цупкого (компактного) паперу. 2) Деталь духового музичного інструмента, яку під час гри беруть у рот або прикладають… … Український тлумачний словник
чубук — а/, ч. 1) Порожнистий стержень люльки, крізь якого курець втягує тютюновий дим. 2) сад. Живець виноградної лози, який використовують для садіння … Український тлумачний словник
курій — 1 іменник чоловічого роду, істота курець розм. курій 2 іменник чоловічого роду, істота птах … Орфографічний словник української мови
куряч — ряча, ч. Гж. Курець; той, хто має звичку курити і курить … Словник лемківскої говірки
файчар — чаря, ч. Св. Завзятий курець люльки … Словник лемківскої говірки
файчак — 1. тютюн для люльки; 2. курець, котрий курить люльку … Лемківський Словничок
